Щорічно,  28  квітня,  в  Україні  відзначають  День  охорони  праці,  який  збігається 

зі  Всесвітнім  днем  охорони  праці.

Колектив  КП «ЦПМСД № 2 ПМР»  також  відзначає  цю  непересічну  подію  організацією  відповідних  заходів  в  рамках  проведення  тижня охорони  праці, в період 24  -  28  квітня 2025 р.

Отже, Міжнародна організація праці визначила проведення заходів до Всесвітнього дня охорони  праці  у  2025  році  під  гаслом:  « Революційні  підходи  до  здоров’я   і  безпеки:  роль  ШІ  та  діджиталізації   на  роботі ». ( Revolutionizing  health  and  safety:

the role of AI and digitalization at work ).

Ця тема підіймає  питання впливу новітніх технологій  на  безпеку  та  гігієну праці, зокрема  завдяки  все  більш  інтенсивному  впровадженню  в  життя:

  ▪ передових  роботизованих  систем;

  ▪ штучного інтелекту  (ШI)  і  машинному навчанню;

  ▪ екзоскелетів;

  ▪ безпілотних літальних апаратів (БПЛА),

  ▪ інтернет речей  ( IoT);

  ▪ віртуальної  та доповненої  реальності.

  Сучасні  технології  докорінно  змінюють  підходи  до  управління  професійними ризиками, а саме, через автоматизацію завдань, використання смарт - інструментів і систем моніторингу  безпеки,  застосування доповненої  та  віртуальної  реальності,

а  також  алгоритмічне  управління  роботою.

Цифрова трансформація праці також  призвела до еволюції форм організації праці, таких  як  дистанційна  робота  та  цифрові  трудові  платформи.

Медична сфера завжди була і знаходиться на передовій, оскільки саме тут відбувається боротьба за найдорожче — здоров’я людей.

Діджиталізація  медичної  галузі  впроваджена  у вигляді  ведення електронного документообігу - електронних карт, заповнення та реалізація рецептів, листів тимчасової непрацездатності; моніторингу стану здоров’я пацієнта - вимірювання температури, артеріального тиску, рівня цукру, насиченість киснем крові тощо; телемедицини.

Та насамперед, на сьогодні цифровий медичний простір, а саме eHealth – складається

з цілої низки інформаційних систем, реєстрів та цифрових продуктів, найвідомішою з

них є ЕСОЗ – електронна система охорони здоров’я.

Окрім неї, eHealth також включає інші інформаційні системи, серед яких: електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН), національна система обліку лікарських засобів «eStock», система «Meddata» та інші. Крім іншого цифровий медичний простір налічує низку державних реєстрів, частина з яких наразі активно модернізується.

Отже, використання цифрових інструментів та впровадження можливостей  штучного інтелекту (ШІ) дає можливість не лише ідентифікувати небезпеки, а й прогнозувати нещасні випадки, запобігати травматизму на роботі  та  мінімізувати вплив шкідливих факторів  на  працівників.

Проте, разом із перевагами,  діджиталізація  приносить  і  нові  виклики, зокрема питання  етичного  використання  даних, захисту  персональної  інформації,  ризик дискримінації  через  алгоритмічні  упередження та  розмивання  меж  між  роботою і особистим  життям.

В  умовах  воєнного  стану  в  Україні,  питання  діджиталізації  процесів   роботи  набуває  особливої   актуальності,  оскільки  таки  технології  можуть  допомогти зменшити професійні  ризики  для  працівників  стратегічних  виробництв  та  критичної   інфраструктури, зокрема  й  медичної  галузі.