Рівень здоров’я людини визначається умовами життєдіяльності: навчанням, працею та побутом, добробутом та гігієнічною культурою, а найбільше – способом життя людини.
Здоровий спосіб життя – це не тільки матеріальна, практична, але й духовна діяльність людини. Від взаємодії цих сторін способу життя залежить стан здоров’я людини, зокрема й психічного.
Варто вказати, що XX ст. відзначилось як століття науково-технічного прогресу, що різко змінило спосіб життя людини, його побутові умови. Проте поліпшення якості життя, полегшення праці та побуту людей, пов’язані з його досягненнями, не зробили здоров’я покоління наших сучасників краще. Багато наслідків науково-технічного прогресу є факторами ризику, а часом і причиною розвитку багатьох хвороб. Нераціональне харчування, шкідливі звички, тривалі негативні стресові ситуації, невміння підтримувати адекватні відносини з оточуючими, конфлікти, недостатній відпочинок, малорухливий спосіб життя, зовнішні подразники негативно впливають на людину, зокрема на її психіку. Збереження психічного здоров’я несумісне з вживанням будь-яких психоактивних речовин, які лише підвищують рівень стресу, а відтак сприяють розвитку важких нервових і психічних розладів.
Наступним чинником, який впливає на стан психічного здоров’я людини є навколишнє середовище. Власне, ще з початку зародження людства і дотепер людина піддавалася впливу таких його чинників, як землетруси, урагани, пожежі, потопи, сонячні затемнення, епідемії, техногенні катастрофи, атомна зброя, війни тощо. Проте на сьогодні їх вплив значно посилився та урізноманітнився. Серед найпоширеніших чинників середовища життєдіяльності людини, які негативно впливають на життя і здоров’я, є ВІЙНА, а також забруднення атмосферного повітря, що викликає онкологічні та хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, алергії; забруднення питної води, що веде до виникнення епідемій та хімічних отруєнь; забруднення поверхневих водойм, ґрунту та харчових продуктів, що призводить до алергії, масових отруєнь; вплив неіонізуючого випромінювання (комп’ютерна техніка, мобільні телефони, базові станції тощо) тощо.
У науковій літературі справедливо зауважується, що пряму дію радіації на психічний стан людини виміряти досить складно, крім того, лише високі дози випромінювання можуть значно вплинути на психічний стан. Слід зазначити, що психічний розвиток людини опосередковується суспільними впливами, а відтак навчання й виховання є формою розвитку особистості. Водночас не можна заперечувати той факт, що на психічні особливості людини впливають також генетичні особливості. Йдеться, насамперед, про біологічні (анатомо-фізіологічні) чинники розвитку організму та вищої нервової системи людини, її мозку. Врешті-решт на загальне здоров’я та психічне зокрема впливають медичні показники. Відомо, що з кожним днем під час одужання від важкої недуги відбувається покращення психічного стану хворого, поліпшується його настрій, з’являється бадьорість і оптимізм. Натомість фізично нездорова людина завжди важче переносить життєві негаразди. Безпосередній вплив на центральну нервову систему здійснюють больові відчуття та вплив різного роду лікарських засобів. Так інтенсивний біль, що накопичуються в крові, шкідливі речовини або киснева недостатність, безпосередньо впливаючи на головний мозок, викликають порушення в нервово-психічній сфері.
Таким чином, проблема саме психічного здоров’я в сучасному суспільстві постає вкрай актуальною, оскільки важливим завданням залишається пошук ефективних методів та засобів профілактики психічних і психологічних розладів, поширення інформації про здоров’я і здоровий спосіб життя, підвищення мотивації всіх і кожного до збереження здоров’я загалом та психічного зокрема. Межі цієї проблеми сягають стану навколишнього середовища, соціально-економічного статусу, умов праці, побутових умов та способу життя особистості.
Повномасштабна війна вплинула на психічне здоров’я українців. Відповіддю на цю кризу стало створення нової інфраструктури — Центрів ментального здоров’я (ЦМЗ), які вже працюють по всій країні. Вони стали логічним продовженням і розвитком системи психосоціальної підтримки, доступної на первинному рівні та надають фахову психіатричну, психотерапевтичну і психологічну допомогу у складніших випадках.
ЦМЗ — це місця, де допомагають дорослим і дітям впоратись із психічними викликами. Без стигми. Без осуду. З повагою.
психіатричну допомогу (оцінка стану, лікування, супровід командою фахівців),
З 1 січня 2025 року ЦМЗ офіційно працюють у межах Програми медичних гарантій, тож допомога, яку в них надають, – безоплатна.
Уже відкрито 126 центрів — найбільше у Харківській, Дніпропетровській, Києві, Львівській, Полтавській і Тернопільській областях. Допомогу вже отримали понад 37 000 людей. Очікується, що до кінця 2025 року таких центрів буде щонайменше 200.
Знайти найближчий ЦМЗ можна:
У травні триває Місяць обізнаності про психічне здоров’я. І саме зараз — час віднайти свої опори. Запитайте себе: «Ти як?».
Допомога поруч. Не зволікайте — звертайтеся.
