Чим небезпечний безконтрольний прийом калію йодиду?
При аваріях на ядерних об’єктах може виділятися радіоактивний йод (I-131). При надходженні в організм він вибірково накопичується в щитоподібній залозі і спричиняє її опромінення й ураження. Це підвищує ризик раку щитоподібної залози у немовлят, дітей та молодих людей через багато років після дії радіації. Єдиний препарат для ефективного запобігання радіаційному ураженню щитоподібної залози містить калій йодид.
Коли людина приймає потрібну кількість йодиду калію в потрібний час, це може допомогти заблокувати щитоподібну залозу від поглинання І-131: вона поглинає калій йодид, і не має місця для І-131.
Однак, калій йодид (стабільний йод) корисний лише в окремих ситуаціях в конкретних дозах і для певних груп людей. Тож приймати його «про всяк випадок» – не можна! Він може зашкодити здоров’ю.
До побічних ефектів неконтрольованого прийому стабільного йоду відносять:
- висипання на шкірі;
- запалення слинних залоз із набряком та болем, частковою втратою смаку та сухістю у роті;
- шлунково-кишкові розлади – нудоту, діарею;
- серйозні алергічні реакції – лихоманку і болі в суглобах, набряк частин тіла (обличчя, губ, язика, горла, рук або ніг), проблеми з диханням, говорінням або ковтанням; хрипи або задишку;
- розлади серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардію, фібріляцію передсердь;
- розлади нервової системи: збудження, тремтіння, тремор рук;
- зоб – збільшення розмірів щитоподібної залози;
- втрату маси тіла;
- гіперфункцію щитоподібної залози
- зниження функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), небезпечний зниженням частоти пульсу, артеріального тиску.
- також є ризик смерті.
Не вживайте калій йодид, якщо ви не отримали відповідної вказівки від органів охорони здоров’я чи ДСНС.
Слідкуйте за інформацією від офіційних джерел і якщо маєте бодай якісь сумніви – проконсультуйтеся з лікарем перед вживанням йодиду калію.
Інформацію взято з сайту МОЗ України https://moz.gov.ua/
«Міжнародний де́нь за́хисту діте́й» ( англ. "International Children's Day" ) - святкується щорічно 1 червня. Був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров'я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
На сьогодні, існує навіть окремий символ цього дня - зелений прапор, на якому зображена планета Земля, а довкола неї - фігурки дітей різних рас та національностей.
Відповідно до Женевської декларації про права дітей, ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була ухвалена 20 листопада 1959 і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.
Щороку, 1 червня, в Україні також відзначається свято маленьких громадян нашої держави, – Міжнародний день захисту дітей, яке було проголошено Указом Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 «…На підтримку ініціативи Міністерства України у справах сім'ї та молоді, Всеукраїнського комітету захисту дітей, Національного фонду соціального захисту матерів і дітей "Україна — дітям" та інших громадських організацій…».
У сьогоденних реаліях цей день набуває особливого значення для значної кількості дітей нашої держави через значні загрози і ризики, пов’язані з війною, брак сімейного тепла, дружнього спілкування з однолітками, справжнього дитинства та мирного неба над головою !
Але заради здійснення всіх дитячих мрій і сподівань, та їхнього щастя доросле населення нашої країни готове подолати всі труднощі і перешкоди, та плідно працювати задля благополучного майбутнього наших дітей.
Отже, колектив КП « ЦПМСД № 2 ПМР » щиро вітає усіх з Міжнародним днем захисту дітей та бажає дітлахам та їх родинам здоров’я і достатку, душевної теплоти і сердечності, повноцінної уваги, турботи і розуміння, та якнайскорішого здійснення мрій і сподівань.
Сімейний лікар – це не лише професія, це і велика ноша, яка лише іноді є легкою.
Людина, що обирає цю професію, розуміє всю відповідальність, яку вона нестиме протягом свого професійного життя.
Хай же Ваша робота надихає для звершень та творчого зростання!
Будьте здоровими, щоби допомагати іншим!
Будьте мужніми, щоб зносити тяжкість!
Будьте щасливими, щоб дарувати щастя іншим!
Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу ...
Вишиванка в культурі України займає особливе місце. Здавна вважалося, що сорочка, вишита кольоровими нитками та прикрашена візерунками, приносила успіх та служила оберегом для господині чи господаря. Цей національний одяг носять чоловіки, жінки та діти. В наш час вишиванка вийшла з повсякденної форми одягу, проте її надягають на свята або визначні дати. «День вишиванки» прийнято відзначати третього четверга травня.
Традиція вишивати сорочки різнокольоровими нитками та візерунками має багатовікову історію. Вчені не можуть визначити точну дату появи вишиванок. Але під час розкопок на Черкащині археологи знайшли срібні фігурки чоловіків, на яких були зображені сорочки з ідентичним орнаментом традиційних українських костюмів XVIII-XIX століть.
Прикрашаючи вишивкою сорочки білих, чорних, червоних або синіх кольорів, українці «розповідали» оточуючим про своє життя. Завдяки унікальному орнаменту вишита візерунком сорочка могла означати походження людини, вказувати її вік, соціальний статус та навіть сімейний стан.
Також вишиванки вважалися справжнім оберегом від нечистої сили. Наприклад, на весілля наречена одягала особливу сорочку, яку після гулянь ховала в спальні і більше ніколи не діставала. Це символізувало захист від негараздів та зглазів в сімейному житті. Для новонародженого малюка сорочку вишивали хресні. Під час хрещення тканину обробляли свічками. Вірували, що такий обряд вбереже дитину від нещасть на все життя.
Червоні вишиті сорочки одягали дівчата, як символ любові та енергії, а сині – жінки старшого віку, які вже не будуть мати дітей. Чорні сорочки носили виключно чоловіки. Найпопулярнішою є вишиванка білого кольору з різними візерунками з ниток. Орнамент і колір також говорив багато про господаря сорочки.
В старовину вишиванням займалися, як правила дівчата, готуючи собі придане до весілля. Так кількість зібраних вишиванок говорила про матеріальний добробут нареченої. Якщо у дівчини було від 30 до 40 сорочок, то вона вважалася з бідної сім’ї, а у якої було від 100 й більше – вважалася завидною нареченою.
Отже вишиванка – символ нашої багатої традиціями української культури.
У День вишиванки бажаємо миру і злагоди в ваших будинках і серцях.